|
Як тільки стрічка афальтівки Бар-Гармаки сягає пагорба - роздоріжжя на Колосіївку - попереду виникає видолинок. Там колись протікав струмок і буйно рясніла калина, що й дало назву місцевості. В її розкішних кущах не тільки витьохкували солов'ї, а й знаходили прихисток ватаги кармалюків початку 20-го сторіччя. А ось тепер Калинівка стала цікавою з іншого приводу. Тут, на надзаплавній терасі між дорогою і гармацьким ставковим господарством, на глибині 0,5-0,9 метра виявлено і розпочато дослідження черняхівської культури кінця другого - початку третього століть готського типу.
Черняхівська культура - одне з найяскравіших історико-культурних явищ в археології України. Її виявив і досліджував на початку нашого століття у середньому Подністровї (с. Черняхів на Київщині) Вікентій Хвайко, а у верхньому Подністров'ї - львівський професор Кароль Гадачек (поселення Неслухів та ін.).
У науці досі існують розбіжності в етнічній інтерпретації черняхівської культури, хоча найвпливовішою все ж тепер є концепція поліетнічного характеру цієї культури. Населення, що утворило черняхівську культуру, вважають сучасні археологи, входило до військово-політичного союзу готських, скіфо-сарматських, фракійських і слов'янських племен.
На Поділлі, яке інтенсивно насичене черняхівськими пам'ятками, перші широкі розкопки по їх вивченню проводились у 50-х роках М.О. Тихоновою.
У липні 1998-го року на поселенні Гайове досліджено одне житло, а в липні-серпні 99-го - три житла на поселенні Гармаки. У розкопаних житлах знайдено дві бронзових фібули (застіжки), мідну пластину, подібну до фібули, три залізних ножі, залізний гребінець та багато керамічного посуду.
Вдалося частково реставрувати три миски гончарного виробництва, які, можна з впевненістю сказати, "імпортовані" з північного Причорномор'я. Посуд тонкостінний, переважно світло-сірого кольору, амфори - світло-жовті. Фрагменти ліпного посуду сіро-чорного кольору, мають потовщені стінки з досить значними добавками кварцевого піску та шамоту, що надають йому крихкої структури.
Пізніше вдалося ще віднайти бронзове кільце з внутрішнім діаметром 16 міліметрів і товщиною шість міліметрів, про призначення і час виготовлення якого можна буде впевнено говорити лише після експертизи в Інституті археології. Поряд знайдено також фрагмент горловини амфори діаметром 25 міліметрів, кераміку іншого посуду та фрагменти щелеп кількох різних тварин.
Бронзове кільце (можливо, перстень), а тим більше керамічний скребок і фрагмент кремічного рубила, знайдені поруч, наштовхують на версію, що тут, крім згаданого поселення черняхівської культури (1,8 тис. років тому), були ще й древніші - трипільської культури (близько п'яти тисяч років тому) та комарівської культури (близько 3,5 тисячі років тому)...
Обробка знахідок 1999-го року та їх наукове дослідження тривають.
|
|
Пошта
