Науковці та медики все впевненіше говорять, що епідемії "безпричинних" хвороб таки мають причину. Можливо, одна з них - активізація демонтажу військової техніки, при якому досить часто використовуються старі технології знищення токсичних речовин.

Ліквідація військової техніки ускладнюється тим, що в ній є залишки небезпечних для навколишнього середовища ракетних компонентів палива. Насамперед, йдеться про гептил та аміл, які вражають печінку, легені, провокують онкологічні патології. Нейтралізують паливо за технологіями, які не відповідають сучасним вимогам екобезпеки і є дуже енергоємними.

З техніки, що демонтується, паливо виливається в сховище. Перш, ніж страшна зброя стане просто металобрухтом, її ще промивають водою. При цьому 1 літр залишкового палива створює близько 50 кубічних метрів промивної - "мертвої" води, яка має високий вміст гептилу. Знищується вона випалюванням. А ця процедура дуже не дешева. Аби знешкодити один кубічний метр смертоносної водички, витрачається 250-300 кг. палива.

Та навіть велика вартість технології - не найбільший головний біль. Справа в тім, що спалюють промводи, які мають компоненти ракетного палива, при температурі 800-1200°С. А при цьому неминуче утворюються різноманітні поліхлоровані сполуки, об'єднані однією назвою - діоксини. Вони впливають на людський організм значно агресивніше, аніж гептил і аміл. Смертельна доза ізомерів дибензо-пара-діоксина - 0,007 мг/кг. А всього в Україні цього " добра" накопичено, майже 3 тис. тонн...

Спростити і здешевити технологію знищення ракетного палива взялись фахівці кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності Вінницького технічного університету, якою керує доктор технічних наук Павло Молчанов. За основу вони взяли, так зване, холодне спалювання на основі каталітичних методів.

Температура, при якій відбуваються реакції перетворення смертоносної речовини у складові повітря: води, молекулярних азоту і кисню, близька до температури навколишнього середовища. Ці технології деструкції зовсім не потребують енерговитрат і дорогого обладнання. До того ж, використовуються вітчизняні каталізатори.

На жаль, розробку і використання технології гальмує традиційний консерватизм мислення та ще...гроші, які надає Конгрес США за програмою "Спільне зменшення загрози". Тож, може так статись, що пропозиція вінничан так і не знайде свого втілення на практиці.